2.8 Права власності, їх захист та забезпечення

За оцінкою Управління Статистики Словацької Республіки, частка приватного сектору у виробництві ВВП досягла 90,6 % у 2005 році (на 0,5 пунктів більше ніж у 2004 році). Практично повністю у приватній власності перебуває торгівля (99,8 %), будівельна промисловість (99,7 %) та сільське господарство (точно 99 %). Ситуація дещо відрізняється у промисловості, зокрема частка приватного сектору у виробництві ВВП складає лише 86%. Вона сягає 63,6% у транспортній сфері й менше 47% у лісовому господарстві. Реєстр суб‘єктів господарювання Управління Статистики Словацької Республіки налічує більш 700 суб‘єктів, які переважно перебувають у державній або комунальній власності. Ці суб‘єкти забезпечують приблизно 180 тисяч робочих місць (з 2005 року до сфери підприємництва віднесено навіть охорону здоров‘я, виключенням є школи та інші організації, що надають інші послуги й переважно фінансуються з державних джерел).

Повага та відсутність обмежень щодо приватної власності та право власника вільно розпоряджатися власним майном є запорукою здорового підприємницького середовища та успішного функціонування ринкової економіки. У минулому вони були основним джерелом багатства та (економічної) особистої свободи, а також свободи всього суспільства.

Законні засади втручання органів державної влади у приватний сектор визначено у положенні п.4 статті 20 Конституції Словацької Республіки, що дозволяє примусове відчуження або обмеження прав власності за визначених умов, а саме : (1) тільки у неминучих обсягах, (2) заради державних інтересів, (3) за вимогою закону (4) при обґрунтованій компенсації. Навіть Декларація основних прав дає схоже, але дещо інше визначення примусового відчуження. Згідно Декларації примусове відчуження або обмеження прав власності можливе лише у державних інтересах, по нормі права або в якості компенсації.

Держава забезпечує захист прав власності фізичних та юридичних осіб навіть інструментами, що містяться у нормах кримінального права. Карний кодекс забезпечує захист усіх форм власності. Новий Кримінальний кодекс набув чинності 1-го січня 2006 року. Згідно законодавців внесені зміни повинні більш ефективно й швидше захищати права та легітимні інтереси фізичних і юридичних осіб, а також інтереси держави.