O úroveň späť  

3.3 Права та обов‘язки роботодавців та працівників


Роботодавець зобов‘язаний :

  • доручити працівнику виконання роботи згідно трудової угоди ;
  • оплатити працівнику виконану роботу ;
  • створити умови для виконання робочих завдань ;
  • створювати інші умови праці, що встановлені законодавством, колективним договором та трудовою угодою.


  • Працівник зобов‘язаний відповідно до інструкцій роботодавйця :

  • особисто виконувати роботу відповідно до трудової угоди ;
  • у визначений робочий час ;
  • дотримуватись робочої дисципліни.


  • Вихідна допомога та пенсійні виплати

    Трудовий кодекс містить положення про обов‘язок або можливість забезпечення роботодавцем працівнику вихідної допомоги в залежності від способу припинення трудових відносин (за згодою або повідомлення з боку роботодавця). Вихідна допомога це одноразова компенсація звільненому працівнику, яка виплачується роботодавцем внаслідок припинення трудових відносин з організаційних підстав або за станом здоров‘я. У інших випадках роботодавець може виплатити працівнику вихідну допомогу, але Трудовий кодекс цього не вимагає. Роботодавець зобов‘язаний виплатити вихідну допомогу після того, як працівник погоджується на припинення трудових відносин, ще до спливу строку повідомлення про звільнення. Сума вихідної допомоги в цьому випадку складає мінімально двократний розмір середньомісячного заробітку працівника (трьохкратний розмір виплачується працівнику, якщо він пропрацював на даного роботодавця щонайменше п‘ять років).

    Працівник завжди має право на вихідну допомогу, якщо умови її виплати та сума узгоджені у колективному договорі, трудовій угоді або договорі про припинення трудових взаємовідносин. Виплата пенсії починається з моменту першого припинення (у одного роботодавця) трудових відносин по досягненню пенсійного віку, отримання пенсії по інвалідності або пенсії за вислугу років. Сума пенсійних виплат мінімально складає середньомісячний заробіток працівника.

    Заборона на звільнення

    Положення про заборону на звільнення виникає під час так званого періоду соціального захисту працівника, коли роботодавець не має право його звільнити. Роботодавець не може звільнити працівника під час періоду соціального захисту, а саме :

  • у період тимчасової втрати працездатності через хворобу або нещасний випадок, якщо це сталося не з причини навмисних дій працівника, або у стані алкогольного сп‘яніння, або під випливом наркотичних або психотропних речовин ;
  • у випадку призову працівника на службу у збройні сили, починаючи з дня призову працівника до моменту його звільнення, у випадку цивільної служби ;
  • під час вагітності працівниці або перебування у декретній відпустці, та у відпустці по догляду за дитиною ;
  • у період повного звільнення працівника для виконання публічної функції ;
  • у період, коли працівник, який виконує роботу вночі, визнаний за висновком лікарів тимчасово непрацездатним для нічної роботи. Під час періоду соціального захисту важливим є факт події, а не знання роботодавця про цю подію.


  • Заборона на звільнення не виникає, якщо працівник звільняється за наступних обставин :
  • якщо роботодавець або його підрозділ ліквідовується або переноситься ;
  • за обґрунтованих причин негайного припинення трудових відносин з боку роботодавця, за винятком випадків, коли працівник перебуває у декретній відпустці або у відпустці по догляду за дитиною ;
  • за інші порушення трудової дисципліни, за винятком випадків вагітності, декретної відпустки або відпустки по догляду за дитиною працівника ;
  • якщо з власної вини працівник втратив засоби й умови праці.


  • Дострокове припинення трудових відносин

    Це один з особливих способів припинення трудових відносин. Роботодавець може терміново припинити трудові відносини у випадках, якщо працівник :
  • був законно засуджений за скоєний навмисний злочин ;
  • грубо порушив трудову дисципліну.


  • Трудовий кодекс не дає визначення терміну “грубе порушення трудової дисципліни”. Отже, по кожному окремому випадку рішення потрібно приймати індивідуально. Наприклад, тривала відсутність на робочому місці без поважних причин або перебування працівника у робочий час у стані алкогольного сп‘яніння.

    Працівник має право терміново припинити трудові відносини :
  • по стану здоров‘я – якщо роботодавець не перевів його на інше робоче місце протягом 15 днів після представлення медичного висновку ;
  • якщо роботодавець не виконав зобов‘язань по виплаті заробітної плати або компенсації протягом 15 днів з дати платежу ;
  • коли існує безпосередня загроза його життю або здоров‘ю ;
  • неповнолітній працівник також може терміново припинити трудові відносини, якщо він не в змозі виконувати роботу без ризику для його духовності.


  • Працівник може достроково припинити трудові відносини тільки через місяць після того, як йому стали відомо про підстави для припинення трудових відносин. Дострокове припинення трудових відносин не можливе, якщо минуло більше року після виникнення таких обставин. Працівник, що терміново припиняє трудові відносини, має право на компенсацію заробітної плати в розмірі його середньомісячного заробітку за два місяці. Процедура термінового припинення трудових відносин повинна відповідати вимогам Трудового кодексу, інакше, вона вважатиметься недійсною. Наприклад, роботодавець та працівник мають повідомити іншу сторону про термінове припинення трудових відносин в письмовій формі, вказавши точну причину звільнення.
      O úroveň späť